Nemiroff узяли штурмом: з дубинками, щитами, матами і кров’ю. ВІДЕО СУПЕР

Шість поранених, кров на сходах і розбиті вхідні двері заводу Nemiroff – такий результат виконання рішення суду про поновлення на посаді колишнього генерального директора Алли Глусь. Штурмували завод, виламуючи двері, особиста охорона Глусь. Охоронців виводили із заламаними руками бійці спецпідрозділу «Беркут».

Охорона виламала двері прохідної заводу Nemiroff, а «Беркут» вивів охоронників із заламаними руками. Після цього двох поранених із глибокими порізами швидка допомога відвезла у Немирівську лікарню. Ще чотирьом лікарі обробили рани на місці. Так колишній генеральний директор Nemiroff Алла Глусь із рішенням суду про поновлення на посаді гендиректора потрапила у свій кабінет.
1 липня. 8.30
— Мы встречались, звонили, разговаривали. Я не могу понять, что нужно сделать, чтобы понравиться семье Глусь. Сказать: «Будьте генеральным директором всю жизнь. Вот вам к 25% еще 75% акций. К доходам больше миллиона гривен в месяц еще семь миллионов нарисовать»? Есть собственники бизнеса — они получат дивиденды. Есть люди, которые должны получать зарплату, есть бюджет, который должен получать поступления. Больше 100 миллионов гривен уже не получат за месяц простоя завода. О чем разговаривать с Глусями?
Це цитата із виступу перед працівниками одного із акціонерів Nemiroff Якова Грибова — у п’ятницю зранку трудовий колектив зібрався біля входу. Разом із членом ради директорів Nemiroff Холдинг Віктором Кіпішем вони пояснили ситуацію. Що 75% власників вирішили звільнити Аллу Глусь з посади генерального директора, і це рішення в суді не оскаржують. Натомість Алла Глусь оскаржує наказ свого заступника, яка її звільнила, коли вона була на лікарняному. Звісно, суд її поновлює. Більше того — її поновлюють за рішенням суду власники, але знову звільняють. Проте через суди неможливо оформити відповідну документацію на новопризначеного гендиректора Юрія Сорочинського, аби завод зміг купити спирт.
— Главный вопрос: когда заработает завод? — продовжував Яків Грибов. — Сегодня ничего не мешало бы работе завода, если бы было сырье – спирт. К сожалению, позиция бывшего генерального директора Аллы Глусь абсолютно антисоциальная, бизнес я даже не обсуждаю. За ее подписью отправлено письмо в «Укрспирт», что Nemiroff спирт не нужен. Надеюсь, в понедельник мы с «Укрспиртом» этот вопрос согласуем. И все эти провокации, на которые идет бывшее руководство, преследуя исключительно личные цели, совершенно не думая о людях, наконец-то закончатся. Я очень надеюсь на это. Думаю, что на следующей неделе, в среду или четверг мы запустим завод. Как только запустим, первое, что будем рассматривать – это зарплаты, хоть какой-то социальной справедливости. Сегодня, не смотря на то, что завод стоит, принято решение о компенсации вынужденного простоя сотрудникам, чтобы хоть как-то поддержать. Думаю, что семья Глусь, как раз в этом плане, не нуждается. Мама заключила договор с дочкой (Наталья — директор юридичного департаменту Nemiroff – авт.), что компания арендует у дочки джип Lexus 470, я на таком езжу. Дочка ездит на своей машине, а компания за это ей платит… И не только дочка – таких машин в компании семь. Да, а у сына — Александра Глуся оклад на заводе 240 тысяч гривен. Не считая его зарплат в других компаниях Nemiroff, где он и мама себе выписали. Без согласования собственников…
Це було зранку. Ніхто не підозрював, що ввечері перед тими ж дверима розпочнеться війна – між охороною Глусів і… міліцією. З дубинками, щитами, матами, кров’ю, швидкою допомогою…

Криваве поновлення Алли Глусь
18.00
На завод почали з’їжджатися правоохоронці – спецпідрозділи «Беркут», «Грифон»… Бус із охороною Глусів… Близько 18 години на підприємство Nemiroff приїхав судовий виконавець із рішенням суду про поновлення на посаді гендиректора Алли Глусь.
— У нас робочий день до 10 години вечора, — пояснив RIA свій пізній візит судовий виконавець.
21.00
При вході на підприємство з судовим виконавцем зустрілися член ради директорів холдингу Nemiroff Віктор Кіпіш та їхній юрист. Підійшов і представник Алли Глусь. Спілкувалися вкрай ввічливо і юридично грамотно – до зустрічі готувалися всі. Судовий виконавець і адвокат Алли Глусь наполягали на поновленні на посаді, а юрист власників показувала документи про те, що її поновили за рішенням суду, але власники знову звільнили Аллу Глусь. Згодом вийшла із джипу, який кілька годин стояв під заводом, і сама Алла Глусь. З охоронцями. Її оточили бійці в чорному, як сказав Олександр Глусь, це його особиста охорона. Документи про ознайомлення із рішенням власників про звільнення Алла Сигізмундівна воліла підписати лише у своєму кабінеті. Не пропускали…
Через декілька хвилин від дверей у приміщення всі поступово відійшли на кілька метрів. Екіпірована охорона Глусь – у шлемах, зі щитами, одягнені в чорну форму (відрізнялись пов’язкою на руці – білий бинт) вишикувалися у шеренгу. За ними стояв «Беркут». Так стояли хвилин 10…
21.58
Далі все швидко і без слів: охорона Глусь вибиває двері, за ними слідом забігає «Беркут»… З боку це виглядало, ніби спецпідрозділ заштовхує охорону. І «Беркут» виводить із заламаними руками охорону Глусь. Тоді почалися мати, крики: «Головой вниз! Ноги шире!…» Шестеро поранених – двох відвезли у Немирівську лікарню із глибокими порізами…
Пізніше стало зрозуміло, що все відбулося за сценарієм Глусь. Зайти у приміщення із допомогою судового виконавця Алла Сигізмундівна не могла – закон не дозволяв. Інакше б охорона не розбивала скляні двері, а міліція не виконувала свій обов’язок – «забезпечувала громадський порядок». Це відбулося о 21.58 – за дві хвилини до закінчення робочого дня судового виконавця. Керівництво міліції від коментарів, як і Алла Глусь, відмовилися. Лише наступного дня офіційна інформація з’явиться на офіційному сайті обласної міліції:
«Попри офіційне звернення міліції до присутніх з попередженням про недопущення порушення громадського порядку та дотримання законності, між сторонами виникла конфліктна ситуація, під час якої були розбиті скляні двері контрольно-пропускного пункту. Аби не допустити неконтрольованого перебігу подій та розгортання силового протистояння, на місце пригоди були направлені 30 працівників спецпідрозділу «Беркут», які перебували на території району в рамках оперативно-профілактичного відпрацювання. Завдяки рішучим діям бійців «Беркуту» конфлікт було локалізовано та забезпечено виконання судового рішення державним виконавцем».
Точка зору журналіста
Якби я не була там, могла б повірити у таке офіційне «відпрацювання». Ну не було попередження до присутніх, не було і конфліктної ситуації біля дверей, аби їх розбивати. Взагалі, від дверей відійшли на кілька метрів. Все це добре видно на відео. Чи міг «Беркут» спрацювати на випередження і не допустити розбиття скляних дверей? Міг. Але ж команди не було. Так, міліція «локалізувала» конфлікт на заводі Nemiroff: «15 учасників конфлікту доставлені до Немирівського районного відділу міліції для встановлення осіб та надання правової оцінки їх діям. У них вилучено екіпірування та три газових балончика подразнюючої дії». Можливо, їх навіть покарають за хуліганські дії і вони навіть відшкодують розбиті двері…
23.30
На запитання RIA, чи не можна було по-хорошому, Олександр Глусь відповів: «По-хорошому, ви ж бачите, не получається». Охорону, яку найняли власники 75% акцій Nemiroff – акціонери Грибов і Кіпіш, міліція відсторонила. Тому Аллу Глусь без перешкод у кабінет супроводжувала міліція…
Лише опівночі із приміщення вийшов судовий виконавець, однак:
— Процедура виконання рішення не завершена.
«Дежурный директор»
2 липня, 11.30
Після 11 години до заводу почали сходитися люди. За ніч «народне радіо» повідомило – Алла Глусь знову в кабінеті директора. Але до працівників заводу вона не вийшла… Чотири години чекали на приїзд Грибова і Кіпіша – вони терміново їхала в Немирів. А поки чекали, люди журналістам сказали про своє ставлення до керівництва підприємством родини Глусів: про зарплату 1100 грн, і як з неї відшкодовують за подарунки на Новий рік і 8 Березня та спецодяг, якщо «рот не закриють», то їх звільнять, бо «на їх місце китайців наймуть», а коли Грибов на завод приїжджав, то їх в цехах закривають, щоб йому не поскаржилися… Поки вони це розповідали на диктофон і телекамеру, їм передали «привіт від Глусів»: «Ви звільнені»…
15.30
Грибова і Кіпіша на завод не пустили. Утім, працівників вони заспокоїли, що їх не звільнять. І що це не кінець війни.
А на заводі жартують: «Раніше був «генеральний директор», а тепер «дежурный»…
4 липня. 9.00
У понеділок Nemiroff запрацював.
— Підприємство працює із запасів, які були на заводі, горілку розливають – вона була в чанах, — неофіційно прокоментували RIA.
Алла Глусь в коментарі УНІАН повідомила: «Від сьогодні ми починаємо працювати у три зміни. Упевнені, що в найкоротші терміни зможемо налагодити роботу з нашими постачальниками, партнерами і державою, і виконати свої зобов’язання у повному обсязі».
— Дуже добре, що завод працює – у цьому зацікавлені усі акціонери і працівники, які знову вийшли на роботу, — говорить Віктор Кіпіш. – Незрозуміло тільки, яким чином на заводі з’явився спирт, адже першого червня його вже не було. Є інформація, що він зберігався на складах цивільної оборони у селі Райгород Немирівського району. Є ще багато питань…
Та поки що Nemiroff без дверей. А Грибов, Кіпіш і Глусь – партнери…

5 липня
Вінницький апеляційний адміністративний суд зобов’язав державного реєстратора Немирівської райдержадміністрації відмінити внесення Юрія Сорочинського замість Алли Глусь в Єдиний державний реєстр як генерального директора Nemiroff. Відповідне рішення оголосив суддя Вінницького апеляційного адмінсуду Володимир Сторчак.
Довідка RIA
Власники Nemiroff: по 20% акцій має Яків Грибов і його сестра Белла Фількінштейн, 35% без 2 акцій — Анатолій Кіпіш та 25% + 2 акції – сім’я Глусів. Згідно з угодою акціонерів, для зміни гендиректора потрібна більшість — 50%+1.
P.S. Коли верстався номер, п’ятого липня, у Державному реєстрі генеральним директором значився Юрій Сорочинський.

stopotkat.net