Антикоррупционный портал job-sbu.org > Аналитика > ГПУ или просто … говномешалка?
Голосование

Донбасс. Новороссия или Украина

Результаты опроса

ГПУ или просто … говномешалка?

17:49 09.12.2015 485

595315ГПУ – это какое-то заколдованное место. Любая идея, да и, если честно, любой человек в этой структуре очень быстро превращается в говно. Вроде бы вот пришел в ГПУ новый чувак – Давид Сакварелидзе. И реализовал наконец хорошую идею о генеральной инспекции внутренних расследований, призванной карать коррупцию в прокурорской среде. А по оконцовке на должность этого внутреннего «берии» назначили откровенного пидараса из окружения Кудрявцева. Ну не смешно? Об этом и многом другом пишет Владимир Бойко в FB:
З нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією хочу поздоровити Мустафу Найєма та Віталія Шабуніна зі здійсненням їх заповітної мрії. 30 листопада 2015 року генпрокурор Шокін задовольнив вимогу посольства США в Києві про створення в Генпрокуратурі Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань і безпеки, підпорядкованої заступнику генпрокурора Сакварелідзе, яка негайно оголосила війну будь-яким корупційним проявам.
Але підступний Шокін ледь не зірвав замисли реформаторів. Як розповів обурений Мустафа в етері каналу «1+1», положення про цю інспекцію написали безпосередньо в посольстві США й передали до виконання в Адміністрацію Президента (мається на увазі президент України, а на Сполучених Штатів). А далі справа попервах загальмувалась.

Щоправда, шановний народний депутат так і не пояснив, яке відношення дипломатичне представництво іноземної держави має до розробки нормативно-правових актів країни перебування та яке відношення Адміністрація Президента України має до Генеральної прокуратури. Також залишилось невідомим, які саме вимоги щодо реформування прокуратури Сполучених Штатів розробило посольство України в Вашингтоні – а, як ми знаємо, головним принципом діяльності дипломатичних представництв є принцип взаємності.
По-друге, не зовсім зрозуміло, що саме мав на увазі народний обранець, враховуючи, що підпорядкована Сакварелідзе Генеральна інспекція ГПУ на чолі з соратницею батоні Давида Іриною Діденко була створена ще в травні 2015 року. Тому вимоги посольства США насправді зводились лише до розширення повноважень міжнародного афериста Сакварелідзе, який орудує в Україні, маючи громадянство кількох дрежав.
Втім, не будемо прискіпливими до слів народного депутата – урешті-решт, він розуміється на предметі своїх виступів не гірше, ніж високооплачувані «громадські активісти». Краще розповімо про нового керівника цієї Генеральної інспекції – призначеного за поданням Сакварелідзе найчеснішого правоохоронця держави, якого борці з корупцією відшукали разом з посольством США і який уособлює честь і совість прокуратури України.
http://www.gp.gov.ua/ua/news.html…
Це – колишній перший заступник прокурора Подільського району м.Києва Максим Ігорович Мельніченко, широко відомий у вузьких колах журналістів, які пишуть на правову тематику. Максим Мельніченко – родич і бізнес-партнер легендарного заступника (за часи генпрокурора Васильєва – першого заступника) генерального прокурора України Віктора Вікторовича Кудрявцева, який, напевно, входить у першу сотню найбагатших людей України. Разом зі своїм тестем Віктором Кононенком (колишній заступник голови судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України) Кудрявцев тривалий час керував корпорацією «правосуддя» й був неформальним очільником ринку замовних судових рішень.
Процитую уривок з журналістського розслідування Максима Опанасенка про династію Кудрявцевих:
«Кононенки – колишні партнери по ТОВ «Проект-бюро». Разом з ними серед засновників компанії була й така собі Ірина Мельніченко. У 2009-му вона стала співвласником ялтинського пансіонату «Прибережний». Її колегами в цій справі стали той самий Анатолій Кононенко і брат Віктора Кудрявцева Олександр. Нині пансіонат став готелем і називається «Ріпаріо». Кононенко і Кудрявцев з числа акціонерів вийшли, а от Мельніченко лишилася, продовжує бізнес і платить податки вже Російській Федерації. Про те, що Кудрявцеви доклали руку до приватизації пансіонату, може свідчити і той факт, що Оксана Кудрявцева, за даними з українського реєстру нерухомості, як мінімум до анексії Криму володіла частиною нерухомості за однією адресою з «Прибережним».
http://www.hromadske.tv/politics/dinastiya/
На жаль, автор дослідження не звернув увагу на те, хто така Ірина Мельніченко й яке відношення вона має до щойно призначеного на вимогу посольства США та Давида Сакварелідзе керівника Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань і безпеки Генпрокуратури. Тож підказую – саме безпосереднє. Більш того: справжнім власником готелю «Ріпаріо» в Криму та сумлінним платником податків до російського бюджету є ніхто інший, як оцей самий Максим Мельніченко.
Приналежність до клану Кудрявцева дозволила Максиму Ігоровичу зробити карколомну кар’єру в органах прокуратури. Попри молодий вік з 2010 по початок 2014 року він був першим заступником прокурора Подільського району Києва. Це – чимала честь, якщо врахувати, що прокурором на той час був сам Сергій Нечипоренко – зять Сергія Васильовича Ківалова, який, до речі, у день призначення Мельніченка на посаду керівника Генеральної інспекції ГПУ був затриманий разом з заступником прокурора Подільського району Києва Олексім Білим під час одержання хабара в розмірі 150 тис. доларів від найближчого товариша голови Одеської облдержадміністрації Саакашвілі — активіста Партії Регіонів Василя Горбаля.
Наскільки вигідною є посада першого заступника районного прокурора столиці свідчить історія з затриманням Мельніченка разом з помічником районного прокурора під час отримання хабара в розмірі 7 тис. доларів США 27 квітня 2011 року. Після затримання й вилучення грошей Максим Ігорович був відсторонений від посади, але невдовзі Кудрявецев «порєшал вопрос» і кримінальна справа щодо нинішнього любимця Сакварелідзе була закрита.
Цю історію, як і те, що Мельніченко перебуває в ось цьому списку люстрованих осіб
http://lku.org.ua/registry/people/6321 ,
не може не знати провідний борець з корупцією Віталій Шабунін. Ще б пак: Віталій представляв інтереси Каська – кандидата від посольства США на посаду керівника Антикорупційної прокуратури – у складі конкурсної комісії, тож мав би докладно вивчити біографію Мельніченка, який також претендував на те, щоби очолити цю спеціалізовану прокуратуру. Але жодних заперечень кандидатура бізнес-партнера Кудрявцева у Віталія не викликала. Треба думати, з двох причин: по-перше, Мельніченко – то є ставленик Сакварелідзе, інтереси якого Шабунін обслуговує не менш ревно й на ті ж самі кошти, що й інтереси Каська. А, по-друге, Шабунін не мав часу цікавитись біографіями прокурорів, у конкурсному відборі яких він брав участь, оскільки займався вивченням декларації народного депутата Ігоря Луценка – шукав компромат на молодого політика, що виступив проти призначення Каська на високу посаду.
Саме заклопотаністю паплюженням Ігоря Луценка можна пояснити неуважність Шабуніна, який, вивчаючи документи Мельніченка, навіть не звернув увагу на те, що наказом генпрокурора Яреми від 1 грудня 2014 року Мельніченко, як особа, що обіймала в бутність Януковича посаду першого заступника прокурора столичного району, був звільнений з органів прокуратури в порядку Закону України «Про очищення влади», але в послужному списку Мельніченка про це не зазначено.
А якби Шабунін поцікавився цією обставиною, то він би узнав, що наприкінці 2013 року Мельніченко, полаявшись зі своїм шефом Нечипоренком (високі достойники не поділили доходи), подав рапорт про переведення до прокуратури Київської області, яку очолював попередній прокурор Подільського району – довірена особа генпрокурора Пшонки Михайло Витязь. По старій дружбі Витязь у самий розпал «майданних» подій, 8 січня 2014 року, поставив Мельніченка здійснювати прокурорський нагляд за діяльністю податкової міліції, і ця обставина була судом визнана такою, що дозволяє Максиму Ігоровичу й надалі працювати на державній службі.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 червня 2015 року в справі №826/20482/14 (суддя Данилишин В.М.) наказ генпрокурора Яреми про звільнення Мельніченка був скасований, а сам він поновлений на роботі в Генеральній прокуратурі України з моменту звільнення – тобто з 2 грудня 2014 року (хоча фактично Мельніченко повернувся до роботи в ГПУ 18 червня 2015 року):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46034167
Треба зазначити, що наразі відомо лише про два випадки судової заборони поширювати на прокурорів вимоги Закону України «Про очищення влади». І в обох випадках йдеться про членів клану Кудрявцева: Максима Мельніченка та Євгена Кудрявцева. Що стосується останнього, то про нього я писав раніше:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1655624554654336&id=100006204226091
Тому дозволю собі висловити припущення, що в разі вибуху «третього Майдану» народ піде громити в першу чергу не Адміністрацію Президента, а спочатку спалить посольство США та штаб-квартири високооплачуваних «громадських активістів».

По материалам: ord-ua.com


Реклама